Главная » 2008 » Грудень » 23 » Сергій Кузнецов: «Наше місце - в першій шістці»
Сергій Кузнецов: «Наше місце - в першій шістці»
15:49
У понеділок «Карпати» розпочали підготовку до другої частини чемпіонату. Перший етап, який триватиме лише тиждень, «зелено-білі» проведуть у Львові. Останнім в розташування команди Олега Кононова прибув нападник Сергій Кузнецов. Ще вчора зранку він разом з дружиною Жанною купався в морі та ніжився під променями сонця на одному з пляжів Єгипту. А вже по обіді подружжя вилетіло на Одесу. До столиці Галичини Сергій прибув у понеділок вранці потягом. І саме очікуючи на львівський поїзд на пероні вокзалу Південної Пальміри, форвард «Карпат» відповідав на запитання Інформаційного центру клубу.

- Сергію, чому прибуваєш до Львова впритул до першого тренування?

- Справа в тому, що 11 грудня нашому з Жанною синочку Даніелю виповнився рочок. Звісно, що день народження ми хотіли провести вдома, в Одесі, у колі рідних та друзів. Але було в нас бажання і відпочити кілька днів у теплих краях. Тож до Єгипту ми відправилися рівно тиждень тому, а вже сьогодні повернулися в Україну.

- До Львова поки що їдеш сам, без сім’ї?

- Так. Для нас з Жанною Одеса є рідним містом, тут у нас є і своє помешкання. У Львові ми тренуватимемося лише тиждень, а на Новий рік нас відпустять додому. А потім на «Карпати» чекають закордонні збори. Так що Жанна з Даніелем приїдуть у Львів лише наприкінці лютого, напередодні початку весняної частини чемпіонату.

- І на що в ній, на твою думку, можуть розраховувати «Карпати»?

- У відпустку ми пішли на десятій позиції. Але в нас молода команда з хорошим потенціалом. Рости нам є куди. Добре, що зараз перерва. У нас буде час зігратися, покращити командні дії. Тому вважаю, що навесні ми зможемо додати в грі та покращити турнірне становище. Якими в підсумку фінішуємо, наразі сказати важко, але якщо оцінювати гру команди, то думаю, наше місце в першій шістці.

- Ти говориш, що взимку «Карпати» зможуть покращити гру. Але ж вони й так в останніх осінніх матчах були на ходу. То може, для «Карпат» краще було продовжувати виступи в чемпіонаті?

- Якщо дивитися з позиції досягнення результату на цей сезон, то так. Але якщо проблему посилення гри вирішувати глобально, з перспективою встановлення насправді серйозних завдань, то для «Карпат» добре, що буде перерва. Адже десяте місце – це зовсім не те, про що мріють і до чого прагнуть керівництво клубу, гравці, тренери та вболівальники команди.

- Ти згадав про вболівальників «Карпат». Яке враження вони на тебе справляють?

- Нині в багатьох клубах фанів називають дванадцятим гравцем. Так-от, в «Карпатах» фани – це не дванадцятий гравець, а, я б сказав, один із нас. Навіть більше: вони найкращі – я б їм присвоїв дев’ятий номер. Наприклад, у нашій перемозі в дербі над ФК «Львів» левова частка належить саме фанатам. Як вони нас підтримували! Як гнали вперед! Особливо, коли рахунок став 0:2. Уболівальники «Карпат», без сумніву, найкращі в Україні. До речі, вони мені дуже нагадують фанів «Ференцвароша».

- А якою була твоя реакція на критичні висловлювання у пресі (зокрема, й у тижневику «Карпати») щодо твоїх перших виступів за «Карпати»?

- Звісно, читати про це мені було неприємно. Але я до критики ставлюся спокійно і намагаюся на неї реагувати не словами, а своїми діями на полі. Бо давно вже переконався: всім догодити і всім подобатися нереально. В даному ж випадку критика не була безпідставною: в перших поєдинках за «Карпати» користі від мене було небагато. А ще скажу, що вважаю журналістів своїми колегами. Адже футбол – це не лише гравці й тренери; це також і керівники клубів, і вболівальники, і ті ж журналісти. І кожен з нас займається популяризацією улюбленої гри. Головне, щоб журналіст любив футбол і чесно виконував свою роботу, а не банально піарив своє ім’я, користуючись любов’ю великої кількості людей до футболу. Тому завжди намагаюся дотримуватися домовленостей щодо інтерв’ю чи коментарів. Хоча, якщо відверто, не завжди хочеться їх давати.

- Ти погоджуєшся, що перші матчі за «Карпати» зіграв не надто переконливо. А як загалом оцінюєш свою гру в першій частині сезону?

- Спочатку мало розумів нових партнерів. Але потім ми додали у взаєморозумінні і поступово щось почало вимальовуватися. Знаю, багато хто вважає, що я надто мало забив. Згоден, так воно і є. Але водночас хочу зазначити, що мені подобається грати на команду: я ніколи не пошкодую м’яча і віддам пас, коли партнер знаходиться у вигіднішій позиції. Це також одним подобається, а іншим ні. Наприклад, Володимир Мунтян, коли я грав у нього в «Ворсклі», завжди мене за це хвалив, а в Росії мені постійно нагадували, що моє головне завдання – забивати голи.

- За рахунок чого ти можеш додати у грі?

- Напевно, у першу чергу необхідно частіше брати гру на себе. Я ж уже достатньо досвідчений гравець. Також слід більше уваги приділити завершенню атаки – реалізації моментів. Тоді й особиста статистика покращиться. До речі, за кордоном я забивав частіше, ніж в Україні. Але це й не дивно – наш чемпіонат значно сильніший за ті, де я грав.

- Багато хто вважає, що тобі бракує швидкості.

- Це спірне питання. Можливо, якщо подивитися збоку, мій біг і не справляє особливого враження. В усякому разі на Бена Джонсона (ямайсько-канадський спринтер, колись найшвидша людина планети, згодом пожиттєво дискваліфікований. – Авт.) я не схожий – це точно. Але хочу зазначити, що тести свідчать про інше. Ті ж 30 метрів я стабільно пробігаю за 4,5 секунди, а це хороший показник. Та й покращити швидкість, самі розумієте, справа дуже непроста. Тут майже все залежить від природних даних. Хоча я дуже багато працював і працюю над швидкістю. Зокрема, свого часу в Угорщині спеціально наймав тренера з легкої атлетики. Та й у Львові практично щодня виконую спеціальні вправи для розвитку швидкості та різкості рухів.

- Наскільки пильно твій батько, відомий у минулому футболіст, слідкує за твоїми виступами?

- Батько – мій головний футбольний критик. Напевно, саме завдяки йому я так спокійно реагую на критику. Про футбол загалом і про мою гру зокрема ми з ним завжди говоримо дуже багато. Але догодити батькові дуже важко. А найбпам’ятнішим для мене у спілкуванні з ним став випадок, який трапився, коли я грав за юнацьку збірну України чи то U-15, чи то U-16. В одному з матчів ми виграли, вже не пам’ятаю в кого, 6:0, а я забив чотири м’ячі. Після матчу я був переконаний, що нарешті батько мене похвалить. І справді, на початку нашої розмови він сказав: «Що забив чотири голи – це добре…». І все! Більше жодного хорошого слова на свою адресу я не почув. Натомість «кпинів» одержав стільки, що ніяк не міг збагнути, хто в тому матчі переміг, і взагалі, що я робив на полі…

- Про що мрієш і яких футбольних висот сподіваєшся досягти?

- Наразі я є гравцем «Карпат» і мої найближчі плани пов’язані саме з львівським клубом. Вірю, що нашій команді до снаги покращити свою гру настільки, щоб здобути путівку в єврокубки. У цьому сезоні, щоправда, зробити це вже практично нереально, але в наступному… Хоча, давайте не будемо нічого прогнозувати. Тим паче, я вже казав, що у футболі намагаюся все доводити не на словах, а на полі.

Іван ДУПНАК, Інформаційний центр ФК "Карпати", www.fckarpaty.lviv.ua
Категория: Новини команди | Просмотров: 561 | Добавил: karpatyfans | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: