KarpatyFans

Між бюджетами лідерів Прем’єр-ліги та рештою клубів – прірва  

Насамперед про бюджети українських клубів. Серед команд, які грають у вищому українському дивізіоні, найбільший бюджет у донецького “Шахтаря”. Річний обіг грошей у клубі становить близько 85 мільйонів доларів. Другими за фінансовими вливаннями, що й логічно, йде київське “Динамо”. Власники “динамівців” щорічно вкладають у команду близько 60 мільйонів тих самих грошових одиниць, а замикає топову трійку донецький “Металург” із бюджетом 30 мільйонів євро. Щодо львівських команд – “Карпат” і ФК “Львів”, – то в розвиток “зелено-білих” і “городян” їхні боси вкладають приблизно однакову кількість грошей. Річний бюджет ФК “Львів” становить близько 5 мільйонів доларів, а “Карпат” – 7,8 млн.
Цьогоріч із табору “карпатівців” до інших команд перейшло чимало гравців, за яких львів’яни отримали грошові компенсації. Натомість “зелено-білі” фактично ні за кого, крім Мілошевіча, не платили. Це дало змогу “Карпатам” уперше за тривалий час наблизитися до рентабельності.

Трансферні прибутки “Карпат”

Отож, як ми вже згадували, бюджет “зелено-білих” на 2088 рік становить 7,8 мільйона американських доларів або 36 мільйонів гривень. У цю суму, як відомо, входить зарплата гравців і тренерського штабу, витрати на тренування та виїзні матчі тощо. Щоб не заплутатись у подальших розрахунках і підрахунках усе рахуватимемо в національній валюті. Тож розпочнемо підрахунок “карпатівських” фінансів з умовної цифри в мінус 36 мільйонів гривень – тієї суми, яку керівництво команди “викидає”, щоб футбольний клуб працював у повному режимі..
Розпочнемо з трансферів. У зимовій перерві львів’яни продали ФК “Харків” тодішнього лідера команди бразильця Рошу Батисту, разом з яким до Харкова перебрався білорус Аляксєй Сучков. Завдяки трансферу цих футболістів скарбниця “Карпат” поповнилася на півтора мільйона доларів, а це 6,9 мільйона гривень. Окрім згаданих футболістів, “зелено-білу” команду покинули ще два гравці – білоруси Юрєвіч і Кірильчик. За перехід Кірильчика в Маріуполь до “Іллічівця” на банківський рахунок “Карпат” “упало” не багато не мало – 1,5 мільйона гривень. А за трансфер Юрєвича в білоруський “БАТЕ”, львів’яни  виручили на півмільйона гривень менше, отримавши ще 1 млн. Але найбільший “куш” “карпатівці” зірвали за переїзд у Донецьк капітана – Миколи Іщенка – аж 15 мільйонів гривень.
Окрім прибутків, завдяки діям на трансферному ринку скарбницю “Карпат” щотижня поповнюють кошти іншої львівської команди – ФК “Львів”. Оскільки гравці Юрія Кіндзерського поки що не мають власного стадіону, то змушені винаймати його у “старших братів” за “символічну” суму, яка становить 87 тисяч гривень за гру. Провівши нескладні підрахунки, можна визначити, що до кінця 2008 року “Карпати” за здавання в оренду спортивної арени поповнять свою скарбницю ще на 696 тисяч гривень, адже “городяни” 2008-го проведуть щонайменше вісім домашніх матчів.

“Зелено-білий” бренд

Іще варто додати виручені гроші від продажу квитків, прав на трансляції, реклами та від продажу клубної атрибутики. Оскільки “Карпати” не є членами “медіа-групи”, яка має права на трансляції матчів української Прем’єр-ліги, і львів’яни домовляються про її вартість за день-два до матчу, то підрахувати всі прибутки від продажу трансляцій не вдасться. Але стовідсотково у прибуток команди можна додати 100000 гривень, які заплатила ТРК “Україна” за право показати поєдинок другого туру між “Карпатами” та “Шахтарем”. Генеральний директор команди Олександр Єфремов розповів “Газеті”: наразі “зелено-білі” не можуть похвалитися рентабельністю, однак з огляду на те, що команда є середняком Прем’єр-ліги, можна стверджувати, що сам механізм функціонує непогано. “Якщо порахувати всі прибутки, які дає нам бренд “Карпати”, – розповідає Олександр Андрійович, – то матимемо півтора мільйона доларів на рік...” У цю суму, за словами пана Єфремова, входить 5 мільйонів гривень від реклами, три – від продажу прав на трансляції, півтора мільйона дає реалізація клубної атрибутики.  
Тепер порахуємо квитки, а точніше гроші, які вдасться за них виручити. Всім відомо, що львівські вболівальники є вибагливими й тому найчастіше ходять на матчі з грандами вітчизняного футболу. Тож, з огляду на це, припустімо, що в середньому на кожній грі “Карпат” присутні 4 тисячі фанів. На матчі за участю топ-команд найдешевший квиток коштує 20 гривень, а на інші, дешевші – від 10. Трохи почаклувавши з калькулятором, виводимо середню вартість перепустки, яка становить 20 гривень. Підраховуємо прибуток від реалізації квитків: 2008 року (це друге коло минулої першості та перше цієї) “зелено-білі” зіграли 12 домашніх матчів, за кожен з яких отримували приблизно по 80 тисяч гривень. Із цього виходить, що за домашні ігри 2008-го вболівальники поповнили скарбницю улюбленої команди на 960000 одиниць рідної валюти.
Здається, підрахували всі прибутки “Карпат”, які видно неозброєним оком. І що ми маємо? 24,4 мільйона гривень від трансферів, 696 тисяч від здавання в оренду “України”, 3000 від трансляцій, 5 млн. приносить реклама, ще півтори дає атрибутика та 960 тисяч – уболівальники, все це в сумі становить 35556000 гривень. Як бачимо, маємо мінус приблизно на 450 тисяч гривень, не враховуючи витрат на придбання серба Івана Мілошевіча (єдиного гравця, якого купили “Карпати” за гроші у 2008 році.), трансферна вартість якого становила близько 1,5 мільйона гривень. А підсумувавши всі числа бачимо, що “Карпатам” бракує зовсім не багато для того, щоб вважати себе рентабельними.
Хоча не таємниця, що більшість вітчизняних підприємств має дві бухгалтерії – “чорну” та “білу”. Це, безумовно, стосується і футбольних клубів. У своїх підрахунках, закономірно, ми опиралися на офіційні дані ФК “Карпат”. Однозначно є ще прибутки, які з тих чи інших причин ми не змогли врахувати, витрати, напевно, також, та й не відомо скільки людей іще прийде на “Україну” підтримати “карпатівців”. Підопічні Олега Кононова можуть продемонструвати феєричну гру, після якої на стадіоні будуть одні аншлаги. А може бути й навпаки...