KarpatyFans

«Нажаль. Не дуже. Слабенько». Десь переважно такі оцінки перфомансу та шизи мали місце після матчу. Цей матч став справжнім іспитом для приймаючої сторони. Справились харків’яни чи ні, сказати важко. Питання в іншому. А чи міг перф та сама організація бути краще в наших ультрас-умовах в країні? Проходив би матч у Дніпропетровську, Києві, Донецьку, Львові.. Краще б було? Цього не знає ніхто, бо перевірити це неможливо. Тому слова про «а от якби» виглядають дивними...

Тепер до подій в день матчу. З самого ранку довелося три рази побувати на залізничному вокзалі, та одного разу на автовокзалі. Кожного разу зустрічав людей, які явно були частиною української ультри. Моби по 10-15 чоловік зустрічалися ледь не всюди, куди кидав погляд. Дуже порадував вигук «Бомжі» в нашу (зі мною було десь 7-8 киян) сторону, коли хтось побачив на мені червоно-чорну розу «Слава Україні – Героям слава!». Але в цілому враження не дуже позитивні. Дуже багато «апасних», які вже на вокзалі шукали собі вражень та заряджали «ЕйСіЕйБі» на кожну людину у формі...

Прогулянка по центральній вулиці також принесла кілька вражень. На кожному кроці наші моби по 10-20 чоловік. Але ще частіше зустрічаються люди на атрибутиці. Клубних кольорів вже майже не видно. Всюди прапори та наші рози. Потім маршрут слідував на матч Арсенал – ФК Суми. Гра проходила у Харкові і зібрала досить немало приїжджих фанатів. Люди з Черкас, Миколаєва, Івано-Франківська дуже непогано влилися в сектор харків’ян. Також на матчі були люди з Києва, Чернігова, Запоріжжя. Перф дуже порадував як для другої ліги!

Ну і ближче до матчу збірної.. А точніше до перфу. Все що планувалося зробити не вдалося взагалі через те, що на попередню задумку просто не вистачило коштів. Ніхто нікого не заставляє скидувати гроші на перф, але заявляти, що мовляв все буде, а потім просто з’їжджати з теми не дуже гарно. Тому банер на нову ідею малювався за день до гри лише своїми силами (в день гри свою частину грошей скинули лише донеччани). Шизу оцінювати досить важко. Якщо порівнювати з шизою на матчах чемпіонату, то просто жах. Якщо з іншими матчами збірних, то дуже непогано. Хоча загальний настрій більше звернутий все ж у негативну сторону. І, напевно, це правильно, бо критика сприяє розвитку!

Тепер по пунктам.
1. Гімн.
Співали три рази. Перед грою вийшло так собі, бо диктор навіть не сказав, що буде співатися гімн України. В кінці другого тайму ще два рази – тут вже вийшло досить гучно та злагоджено.

2. Заряди.
Жах, жах, жах. 10-15 разів (!!!) співали пісню «Жовто-блакитні наші прапори». До того ж у кожному місті співають по своєму. Ну і ніхто не дуже хотів перевчатися. Тому кінцівка кожного куплету була у вигляді бубніння. Заряди російською окрема тема… можна обійтися одним питанням - навіщо? Заряди «Металіст», «Марко Девіч» та «Сербія» досить спірні. Але ту таки «Сербію» підтримали майже всі на ультрас-секторах. А на заряд «Металіст» була відповідь «Динамо». Заряд «Вместе весело шагать по болотам». Немає слів.. «Червону руту» заспівали досить мляво. «Гей, наливайте повнії чари» співало тільки пару десятків людей. «Ukraina ale ale ale» - напевно єдина заряд/пісня яку співали майже всі, та яка співалася непогано. Ну ще можна сказати про стрибки, які також вдалися непогано. Оголошення складів пройшло на ура. Але це напевно єдиний яскравий момент. Репертуар в цілому дуже і дуже ганебний. І тут місця для праці неоране поле!!!

3. Кольори, банери.
Дуже позитивна тенденція з банерами з назвою міст. Але деякі повісили свої на перегородці між двома частинами сектору. Коли стадіон заповнюється банери не видно.. Ну а про клубні рози навіть казати не хочеться. Про це вже писано-переписано скільки, а результату нема . Особисто я зустрів: «Металіст», «Карпати», «Дніпро», «Динамо», «Кремінь», «Арсенал Х», «Арсенал К».

4. Піро.
Палили досить багато. Але все в різнобій. Дими також. Тому і враження досить стримане.

Більше щось писати немає бажання. Бо враження ніякі. Очікувалося одне, а на ділі вийшло… На виході маємо дуже багато простору для праці та прогресу. І цей прогрес має стосуватись не лише перфу, підтримки (пісні/заряди), а і взаємної праці між рухами всієї країни. Ще раз скажу. Прогресувати вверх є куди, бо ми зараз майже на дні. І подальші зрушення залежать тільки від нас самих.

Ну і кілька слів про гостей. Було їх чоловік 400-500, дуже багато картатих футболк, заряди, пісні, обклали всі сусідні сектори банерами. В принципі від хорватів саме цього і очікували, тому нічого дивного не сталось.

Cектори України