Проблема взаємовідносин уболівальників з органами охорони правопорядку існує давно, але чомусь люди, які мають її вирішувати, активно цю проблему ігнорують, відвертаються, закривають очі. Може, це комусь вигідно? Не знаю. Але, мабуть, не потрібна нікому та купка «неадекватних молодиків», що з гри у гру приходять на сектор і підтримують свою команду. Це ж так? Нас сприймають як кого? Як людей, чи як недороблені проекти наших батьків? Це ж на нас вказують пальцем і кажуть з осудом і зневагою «О-о-о! Фанати!». Бо ви сприймаєте нас як натовп, зграю, стадо… Це ж тільки на фанатський сектор можна завести загін бійців БЕРКУТА і палицями розкидати 700 людей! Або навіть не БЕРКУТА, а звичайних правоохоронців. Наші спецпідрозділи найсильніші?! Особливо коли виходять з гумовими палицями на звичайних молодих людей. І наступного дня на перших шпальтах газет з’являються заголовки, типу «дикі фанати розтрощили стадіон і трохи не повбивали охорону відламками крісел». Жах! Пишуть, мабуть, ті, хто ніколи не знав, що таке – бути затиснутим в обмежений простір з ефектом так званого «підгрібання», коли міліціонерами професійно організовується банальна давка. Інстинкт самозахисту, знаєте, спрацьовує.
Всі пам’ятають фінал Кубка України 27 травня 2007 року. Коли на фан-сектор вболівальників Київського «Динамо» зайшли бійці спецпідрозділів. Саме тоді наша проблема спалахнула і на неї звернула увагу «верхівка». Правоохоронцям зробили пальчиком «та-та-та», а фанатам сказали, що буде вестись робота, аби подібні інциденти більше не повторювались. З часом пристрасті повщухали і про обіцянки забули. Але, як то кажуть, «ложечку нашли, а осадок остался». Це невидиме, на перший погляд, протистояння знов наростало й наростало. І от, як ми бачимо, знов вийшло у велике заворушення на фан-секторі. Тепер вже під час матчу між принциповими суперниками по Чемпіонату, як на полі, так і на трибунах, - Дніпропетровським «Дніпром» та Харківським «Металістом». Враховуючи потенційно небезпечний емоційний стан вболівальників команди гостей, ніхто навіть не спробував попередити провокації з боку вболівальників Металіста. Образливі вигуки на адресу дніпрян після пропущеного на останній хвилині голу зробили своє діло.
Ситуація вибухнула. Замість того, щоб прибрати подразнюючий провокуючий фактор зі стадіону (я мовчу вже про те, щоб розвести фан-зони вболівальників різних клубів якомога далі один від одного), правоохоронці вирішили, що треба «замісити весь сектор». Зробимо нашу роботу помітною і масштабною, так?
Зі слів учасників події, провокатори почали жбурляти у сектор дніпрян каміння, а весь подальшій сюжет був реакцією на такі неадекватні дії. Але мені, знаєте, дивно. Чому дніпряни здалися харківським співробітникам міліції більш небезпечними за фанатів рідної команди, «озброєних» піротехнічними засобами? І чому, якщо у нас так пильнується дотримання законів, заборон і норм, було допущено використання фаєрів? Мабуть, на то були якісь об’єктивні причини.
І мабуть є якісь пояснення щодо поведінки дядечка у формі, що на фото:
Але що було б, якщо б ніхто вболівальників не захистив? Всіх, кого затримали, без розбору і з’ясування причин завели б у застінки стадіону, відлупцювали палицями і можливо ногами до такого стану, щоб на шкірі не лишилося і «живого місця»? Не кажіть, що такого у нас нема. Так є. Це знають всі, хто хоч раз спілкувався з міліцією у подібних обставинах. То, перепрошую, кого і від кого треба захищати?! Чи не пора вже якось бити на сполох і контролювати взаємовідносини правоохоронців з уболівальниками? Залиште нам наші трибуни. Здається, в країні є набагато важливіші справи, в яких може бути корисна участь наших правоохоронців.
Автор: Odry; Фото: Amanda
ultras.org.ua
|
